Увійти · Зареєструватися

Умови замовлення

111 112

Крамниця / Авторський Одяг та аксесуари / Весь Одяг / Вироби з домотканої тканини

Вишиванка чоловіча "Калинова пісня"

1000.00 грн.
Щоб замовити товар, вам необхідно увійти в систему або зареєструватися.

Ручна робота

Матеріал: домоткане полотно

Розмір на замовлення: 44, 46, 48, 52, 54, 56

Як в давнину, так і в 19 сторіччі, українські жінки виготовляли полотно із ручнопрядених льняних, конопляних і вовняних ниток. Льон, коноплі та овеча вовна оброблялись протягом цілого року, поетапно, у визначені народним календарем терміни.

Найкращі сорти льону-довгунця вирощували в Ровенській, Волинській і львівській областях, конопель- у Тернопільській. Спочатку сировину підготовлювали, обробляли волокна, пряли, зсукували нитки, ткали, потім вибілювали викачували, вигладжували, вибивали..

Льняні і конопляні полотна були найпоширенішим матеріалом. Льняні- м’які, мають дрібнішу клітку, сірувато-охристі відтінки. Конопляні- тугіші, зеленувато-сірих відтінків. Інколи і змішували льон і коноплі. Виготовляли полотна дуже по-різному. Тому і розрізняють близько 20 видів полотен. Тонкі полотна, призначені для вишивання, ткали і рідшим і тугішим переплетенням, старанно вибілювали на росі, сонці, морозі, щоб вони виблискували сріблястими переливами ручнопрядених ниток.

Дозрілий льон вибирали, молотили, слали («росяна мочка») на лузі. Під час слання качалися по траві, промовляючи: «дивись, біжить вовк, щоб був льон білий, як шовк».

Тріпаючи льон, дівчата розпускали коси, «щоб льон був хороший і коси хороші». Вирощування й обробка льону і конопель – це тяжка й виснажлива праця, яка майже повністю лежала на жіночих плечах.

Сушили коноплі та льон на сонці, а в лісових районах у спеціальних сушках. Після сушіння їх тіпали – відділяли кострицю від волокна. Цей процес проходив у такій послідовності: жменьку конопель або льону ділили на ручайки, ламали, тріпали об стовпи або дошку, м’яли на бительні й на завершення терли на терниці. Після цього волокно микали на гребені, надаючи кожній волокнині одного напрямку. Готове волокно складали у «куклу, козак». З нього микали мички, котрі для прядіння вичісували дерев’яною гребінкою, щетиною або металевими щітками. Микати мички заборонялося в четвер після обіду та у п’ятницю; цю роботу намагалися закінчити в суботу, щоб мичка не залишалася у гребені. Не можна було залишати мичку не допряденою на ніч. "Як буде ночувати мичка, то доля прийде і заплутає ту мичку”. З нечесаного волокна "нечесу” пряли нитки для ткання грубішого полотна, добре вичесаним воно вважалося тоді, коли пущене на воду, воно не залишало ніякого сліду.

У процес ручного прядіння льону входить насамперед підготовка волокон для ткацтва. В українському побуті стебла вимочених і висушених конопель спочатку обробляли на бительні (стебла конопель чи льону тіпають (б’ють ), очищають їх волокна від костриці ) і терниці (пристрій, на якому досягається більш якісне очищення способом биття і тертя). З відім’ятих волокон робили мичку (в’язка конопляних або лляних волокон, приготованих для прядіння), які начісували на гребінь для прядіння. Виготовлення прядива та тканин належало до важливої сфери домашніх занять кожної сім’ї: ткали рушники, скатертини, тканини для виготовлення одягу. Уміння добре прясти та ткати було необхідним для дівчини на виданні. До цих занять привчали з раннього дитинства.

Про автора

Вироби з домотканої тканини

Одяг та аксесуари ручної роботи з домотканої тканини

Коментувати

Авторський Одяг та аксесуари (5)

 
 
 

Гостиница Днепропетровск |  Светильники Днепропетровск |  Рекламное агентство |  Сауны Днепропетровска
футер трехнитка